Ужитковий експеримент на уроках хімії.

Однією з перспективних освітніх технологій є науково-дослідницька діяльність учнів. Її суть полягає в тому, що учні виконують дослідницькі проекти. Ця технологія заснована на продуктивній діяльності учнів під час виконання завдань. Підготовка учнів до дослідницької роботи має починатися з перших уроків хімії, тому що саме його елементи розвивають самостійність учнів, при застосуванні знань про речовини та хімічні процеси вони набувають необхідних умінь і навичок поводження з речовинами, приладами, посудом, виконання лабораторних операцій.

Актуальність проблеми шкільного хімічного експерименту  пояснюється тим, що впродовж останніх років у шкільній практиці спостерігається послаблення уваги вчителів до виконання практичної частини навчальної програми. Набуває поширення формальний підхід до організації експерименту: виконання демонстрацій у лабораторних пробірках замість використання наочного обладнання, заміна лабораторних дослідів демонстраціями вчителя, недостатньо грамотна постановка  експерименту з методичного й технічного погляду, що призводить до порушення правил техніки безпеки. Незмінно актуальна  проблема обладнання кабінетів хімії наразі досягла свого піка. Неможливість проведення хімічного експерименту стає на заваді досягненню освітніх цілей, закладених у навчальних програмах. Бідність матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу негативно позначається на ставленні учнів до вивчення хімії.

Однією з перспективних освітніх технологій є науково-дослідницька діяльність учнів. Її суть полягає в тому, що учні виконують дослідницькі проекти. Ця технологія заснована на продуктивній діяльності учнів під час виконання завдань. Підготовка учнів до дослідницької роботи має починатися з перших уроків хімії, тому що саме його елементи розвивають самостійність учнів, при застосуванні знань про речовини та хімічні процеси вони набувають необхідних умінь і навичок поводження з речовинами, приладами, посудом, виконання лабораторних операцій.

Навчально-дослідницький експеримент.

Дослідницька діяльність учнів – це сукупність дій пошукового характеру, що ведуть до відкриття невідомих учням фактів, теоретичних знань і способів.

Дослідницький підхід у навчанні характеризується такими ознаками:

·       наявність проблемної ситуації і проблеми дослідження;

·       висунення робочої гіпотези й складання плану її дослідної перевірки;

·       проведення дослідів і спостережень;

·       фіксація одержаних знань у вигляді записів, таблиць;

·       формулювання висновків та узагальнень.

Важливу роль відіграє демонстраційний експеримент  у формуванні  вмінь учнів  самостійно проводити дослідження.Разомз учнями вчитель обговорює план проведення  досліду і добирає реактиви для його виконання.

Учні стежать за перебігом реакції, її ознаками. Вчитель  запитує : чи буде маса речовин, утворених внаслідок  реакції, дорівнювати масі речовин, які вступили в реакцію? Під час обговорення повідомляється, що М.В.Ломоносов на основі висловлених ним  положень про будову речовини з атомів і молекул дійшов  такого висновку:оскільки під час  хімічної реакції відбувається сполучення та роз’єднання атомів, а самі  атоми зберігаються , то й сама маса речовин, які вступили у реакцію, має дорівнювати масі речовин, що утворилась внаслідок реакції. Теоретичні висновки вчений  підтвердив дослідами

Учні у вигляді схеми, таблиць оформляють результати свого досліду, самостійно звітують про проведену роботу на основі спостережень. Щоб спрямувати і активізувати  розумову діяльність учнів, учитель ставить запитання  під час підготовки, спостереження та обговорення дослідів.

          У процесі навчання потрібно поступово ускладнювати дослідницьку діяльність учнів і збільшувати частку їх самостійності у виконанні завдань у такій послідовності: спочатку проведення простих дослідів і пояснень під наглядом учителя; потім виконання  нескладних досліджень за планом учителя із застосуванням знань з даної теми; самостійне планування   і виконання дослідницьких завдань, в яких використовуються знання з різних тем.

          Структура учнівського дослідження може бути такою: аналіз завдання → висунення гіпотези → проектування досліду для перевірки гіпотези → складання плану експерименту → виконання експерименту → оформлення результатів   експерименту → формулювання висновку.

          Основними напрямками подолання труднощів учителів в організації хімічного експерименту є використання приладів і матеріалів фізичного кабінету, самообладнання кабінету хімії, а саме:  виготовлення саморобних приладів, регенерація й утилізація відходів хімічного експерименту, забезпечення його безвідходності. А також оновлення змісту експерименту через посилення  його практичного (ужиткового) спрямування.

Хімічний експеримент ужиткового характеру має низку переваг порівняно з традиційним. Це стосується реактивів і матеріалів, які розширюють можливості проведення дослідів, є доступними і переважно безпечними. Використання засобів побутової хімії, лікарських препаратів, харчових продуктів частково розв’язує проблему дефіциту хімічних реактивів.

Ужиткова хімія стала явищем повсякденним, з яким щохвилини стикаються і дорослі і діти. В нині діючій чинній програмі з хімії передбачено вивчення тем, які безпосередньо пов’язані з життям та здоров'ям людини. Так, в курсі «Органічні сполуки» це такі теми, як: «Органічні сполуки і здоров'я людини», «Жири, білки, вуглеводи як компоненти їжі, їхня  роль в організмі», «Харчові добавки, Е-числа», «Поняття про синтетичні лікарські препарати», «Органічні сполуки в побуті», «Поняття про побутові хімікати», «Загальні правила поводження з побутовими хімікатами». Але і в курсі неорганічної хімії при вивченні неметалічних та металічних елементів необхідно доносити до учнів інформацію ужиткового характеру.

Практична орієнтація хімічного експерименту передбачає посилення його ролі у формуванні навичок грамотного і безпечного поводження з речовинами, необхідними в повсякденному житті. Дітям,  для посилення інтересу до вивчення хімії, можна запропонувати домашній хімічний експеримент – це досліди, які учні самостійно виконують в домашніх умовах за завданнями вчителя. Але ці досліди повинні відповідати пізнавальним цілям уроку. З їх допомогою учні розв’язують певні завдання або наочно ілюструють навчальний матеріал. Тут для дослідів добираються речовини і матеріали ужиткового характеру. Хоча ці досліди й повинні бути простими, займати небагато часу але  супроводжуються  чіткими ознаками реакцій. Для дослідів необхідна невелика кількість овочів, фруктів, харчової соди, оцту, соків. Батьків і дітей необхідно націлити на те, що не слід жаліти ці речовини, якщо їх дитина зіпсує в своїх дослідах, адже пізнається навколишній світ, а це –крок у велику науку. Посудом у домашній лабораторії може слугувати скляна ампула від пігулок, флакончики від пеніциліну, стрептоциду. Скляна тара з-під продуктів підходить для зберігання деяких реактивів і проведення дослідів.

Щоб домашній хімічний експеримент ефективно виконував свої функції у навчанні, слід дотримуватись певних принципів: єдність домашнього експерименту з навчальним матеріалом уроку; екологічна грамотність; прикладна спрямованість; технічна простота; наочність; фактор часу; надійність; стимулювання пізнавальних інтересів учнів.Змістова сторона дослідів повинна відповідати пізнавальним цілям уроку. За допомогою дослідів учні повинні розв’язувати певні завдання або наочно ілюструвати навчальний матеріал. Ужитковий хімічний експеримент сприяє формуванню екологічної грамотності учнів, яка  формує уміння проводити  безпечно експеримент, раціонально використовувати хімічні реактиви (брати для дослідів мінімальні кількості реактивів, грамотно утилізувати продукти реакції). 

Домашні досліди вчителі повинні продумувати так, щоб  спрацьовував принцип наочності, щоб уявлення учнів та поняття базувалися на безпосередньому спостереженні речовин і процесів, досліди повинні супроводжуватися чіткими ознаками реакцій. Експеримент не повинен відбуватися повільно, оскільки в учнів зникає інтерес до самого експерименту.